Снід
СНІД, або Синдро́м набу́того імунодефіци́ту — тяжке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який уражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму захворюванням.

Синдром набутого імунодефіциту вперше було зафіксовано в США в 1983 році. Упродовж двох місяців хворий помер. Сьогодні за добу у світі чотириста тисяч осіб заражується цією хворобою. Сам по собі СНІД не є смертельною хворобою, але функціонування його вірусу в організмі впливає на імунну систему так, що навіть простий нежить може призвести до смерті людини.

Збудник — вірус, що має вигляд спіралі в трикутній серцевині. Він носить назву ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) і має три типи: ВІЛ 1 та ВІЛ 2, що є дуже поширеними в Західній Європі, та ВІЛ 3, від якого страждають переважно американці та африканці. Вірус уражає Т-лімфоцити, що слугують для його розмноження, та макрофаги, що розносять його по організму.

Щоб зберегти себе від СНІДу потрібно уникати випадкових статевих контактів. А також контактів з гомосексуалістами, наркоманами і людьми, які ведуть безалаберне статеве життя.

Є фактори, що сприяють або перешкоджають поширенню СНІДу і які залежать від поведінки людини.

Сприяють:

1) наявність шкідливих звичок (вживання алкоголю і наркотиків);

2) віра у виліковність СНІДу;

3) фаталізм;

4) почуття неушкодженості або несприйнятливості;

5) невігластво;

6) труднощі контролю сексуальних імпульсів.

Перешкоджають:

1) знання про шляхи і фактори зараження ВІЛ;

2) страх перед зараженням інфекцією;

3) усвідомлення ризику і ушкоджуваності;

4) зменшення або відмова від вживання алкоголю і наркотиків;

5) підвищення контролю за своїми імпульсами.